Городоцька районна рада

МЕНЮ

***



32000
вул. Шевченка, 20
м. Городок,
Хмельницька обл.,
Україна.


тел.3-28-17
факс.3-10-64

Кращі люди Городоччини

Підлісний Євген Іванович 

Підлісний Євген Іванович  розпочав  трудову діяльність  у 1948 році, з 1970  по 2006 роки очолював  господарство ім. Чкалова с.Сирватинці Городоцького району.
Понад 15 років  обирається  головою ради  ветеранів  села, є членом  президії обласної ради  ветеранів. До районної ради  обирався депутатом протягом 8 скликань.
Багаторічна  праця, любов  до рідної землі, відданість  справі, високі показники  розвитку сільськогосподарської продукції  в очолюваному  ним господарстві високо оцінені  державними  органами влади.
У 1972  році присвоєно  орден «Знак Пошани», у  1984 році - орден Трудового Червоного Прапора, у 2002 році - звання «Заслужений  працівник  сільського господарства  України», у 2006 році - нагороджений  грамотою  Верховної  Ради України.
Підлісний  Є.І.- почесний  професор  Подільського  державного аграрно-технічного університету.
Сьогодні  Підлісний Є.І. перебуває на заслуженому  відпочинку, однак бере активну участь у громадському житті села та району.

Битий Анатолій Іванович

Битий Анатолій Іванович Битий Анатолій Іванович народився 23 березня 1939 року в селі Івахнівці Чемеровецького району Хмельницької області.
В 1956 році закінчив десять класів Комаровецької середньої школи Барського району Віницької області і в цьому році поступив на Барський машинобудівний завод учнем токаря.
З 1958 по 1962 роки проходив військову службу в Збройних Силах СРСР.
В 1962 році працював шофером радгоспу «Ангелівка» до вступу у 1963 році в Бережанський технікум механізації сільського господарства Тернопільської області, який закінчив  в 1966 році.
Після закінчення навчання був  направлений на роботу в радгосп «Червоний партизан», с.Велика Яромирка, Городоцького району Хмельницької області  на посаду старшого інженера-механіка, звідки Головплодвинпромом УРСР був призначений на посаду директора  радгоспу «Городоцький». Що у м.Городок.             В 1979 році закінчив заочно Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю механізація сільського господарства.

Карвацький Юрій Михайлович

Карвацький Юрій МихайловичКарвацький Юрій Михайлович, українець, народився 5 травня 1940 року в селі Варівці Городоцького району Хмельницької області.
Батько загинув на фронті в роки ІІ Світової війни, мати працювала сільською вчителькою. Померла у квітні 2000 року.
Одружений, має доньку та онука.
Освіта – вища, у 1968 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інженер – будівельник.
Під час навчання працював на Півночі в геодезичній експедиції. В будівельних підприємствах м. Львова працює з 1968 року: спочатку – майстром, виконробом, старшим виконробом, заступником начальника управління механізації тресту “Львівжитлобуд”, з 1980 по 1995рр. – начальник будівельних управлінь №59 та №56 цього ж тресту, в 1995р. – генеральний директор ТзОВ БКТ “Карпатбуд”, з 1996р. – президент корпорації будівельних підприємств “Карпатбуд”.
У місті Львові будівельними підприємствами під його керівництвом побудовано і здано в експлуатацію 400 тисяч квадратних метрів житлової площі, 4 школи, 10 дитячих садків, 2 лікарні, готель “Супутник”, банк “Дністер”, реконструйовано львівський іподром, відновлені фасади Гранд-готелю обласного управління внутрішніх справ, обласного СБУ, споруджується регіональний онкологічний центр, споруджено друкарський комплекс газети “Експрес”, нові житлові будинки для мешканців міста.
Протягом останніх п’яти років корпорацією “Карпатбуд” за новими технологіями збудовано багатоквартирні житлові будинки загальною площею понад 100 тисяч квадратних метрів. Житлові будинки по вул. Ген. Чупринки та Перемиській відзначені Дипломами І та ІІ ступенів Держбуду України за результатами Всеукраїнського конкурсу на кращу споруду, а житловий будинок по вулиці Повстанській став лауреатом Шевченківської премії.
У 2000 році Карвацькому Ю.М. присвоєно Почесне звання “Заслужений будівельник України”, а корпорація “Карпатбуд” занесена до “Золотої Книги ділової еліти України” та відзначена Дипломом Номінанта цього видання. В 2001 році Карвацький Ю.М. нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.
Чималий його влад щодо відродження духовності духовності на теренах рідного краю, за що Картацький Ю.М. відзначений:
У 2002 року за заслуги по відродженню духовенства в Україні та утвердженню Української Православної Церкви нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ – го ступеня.
1 серпня 2002 року нагороджений Орденом Миколи Чудотворця.
24 жовтня 2002 року за щиру працю для добра Церкви і України та до дня 40-ка річчя трудової діяльності нагороджений орденом Святого Князя Костянтина Острозького 3-го ступеня.
20 грудня 2002 року за вагомі досягнення у зміцненні добробуту народу України, у розвитку вітчизняної економіки, організації ефективного конкурентноспроможного виробництва та вагому добродійну нагороджений орденом Святого Станіслава ІV ступеня з врученням йому Офіцерського Хреста.
23 листопада 2003 року за ведення будівництва церкви та меценатство, за доброчесне служіння Святій вірі Православній, жертовність та труди нагороджений орденом Святого Апостола Андрія Первозванного І – го ступеня.

Рудь Анатолій Володимирович

Рудь Анатолій ВолодимировичРудь Анатолій Володимирович народився в мальовничій Слобідці Підлісно-Олексинецькій Городоцького району Хмельницької області 9 серпня 1946 року. У 1953 р. пішов навчатись до місцевої школи, а в 1961 р. вступив на агрономічне відділення Кам'янець-Подільського сільськогосподарського технікуму, який закінчив у 1966 р. з відзнакою, і за направленням працював агрономом в колгоспі ім. Кірова Городоцького районного виробничого управління сільського господарства Хмельницької області. У цьому ж році був зарахований студентом факультету механізації сільського господарства Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1971 р. і працював старшим інженером з державного технічного нагляду в Кам'янець-Подільському районному виробничому управлінні сільського господарства. З 1972 р. працює у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті на посаді асистента, а згодом старшого викладача кафедри сільськогосподарських машин. З 1974 навчався в аспірантурі Московського інституту інженерів сільськогосподарського виробництва ім. В.П. Горячкіна, де захистив кандидатську дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата технічних наук, а пізніше отримав вчене звання доцента. У 1984 р. був призначений на посаду заступника декана факультету заочної форми навчання Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту. З 1991 р. обраний на посаду завідувача кафедри «Сільськогосподарські і меліоративні машини», з 1997 р. призначений на посаду завідувача кафедри «Механізація сільськогосподарського виробництва», а з 2006 року по даний час завідує кафедрою «Сільськогосподарські машини і механізовані технології». З 2004 р. Рудь А.В. - доктор філософії в галузі технічних наук, а з 2008 р. - професор Подільського державного аграрно-технічного університету. За період роботи в інституті, академії та університеті Рудь А.В. опублікував 347 наукових праць, ним отримано 38 авторських свідоцтв і патентів, що свідчить про вагомий науковий та методичний доробок. Рудь А.В. проводить велику роботу на виробництві, приймаючи безпосередню участь в роботі районних і обласних науково-виробничих конференцій і семінарів, активно працює в інституті післядипломної освіти університету з керівниками господарств та головними спеціалістами регіону. Рудь А.В. - прекрасний спеціаліст, професіонал своєї справи. Принциповий, вимогливий і справедливий, як у відношенні до своїх колег та студентів, так і до самого себе. Обіймаючи посаду завідувача кафедри, він наполегливо впроваджує в життя здобутки кафедри, допомагає молодим викладачам у їх професійному становленні, здійснює керівництво аспірантами, пошукувачами та магістрантами. Під його керівництвом магістерські роботи Мельника В.В. у 2005 році і Павельчука Ю.Ф. у 2006 році вибороли перші місця на Всеукраїнському конкурсі та головний приз «Золота Ніка». Аспіранти Рудя А.В. проводять фундаментальні дослідження і розробляють нові конструкції сільськогосподарських машин. За сприянням Рудя А.В. видавництвом "Урожай", видано навчальний посібник "Практикум по сільськогосподарських машинах і знаряддях", написаний на замовлення Міністерства сільського господарства і продовольства України та затверджений як навчальний посібник для викладачів і студентів інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних сільськогосподарських закладів і «Методичні рекомендації щодо організації наскрізної самостійної роботи студентів під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: “Молодший спеціаліст”, “Бакалавр”, “Спеціаліст” напряму 0919 “Механізація та електрифікація сільського господарства”. Сьогодні готується до опублікування монографія та ведеться плідна робота з розробки теорії і методики підготовки майбутніх фахівців-аграріїв неінженерних спеціальностей з механізації, електрифікації і автоматизації сільськогосподарського виробництва. Рудь А.В. користується заслуженим авторитетом і повагою серед професорсько-викладацького складу та студентів університету. Він : «Відмінник освіти України», «Відмінник аграрної освіти та науки», нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани» і медаллю ВДНГ СРСР, а також грамотами і подяками Міністерства аграрної політики України і Міністерства промислової політики України.

Чикал Адам Васильович

Чикал Адам Васильович Генерал-полковник колишній голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України четвертого скликання.
Народився 18 березня 1947 р. у с.Кремінна Городоцького р-ну Хмельницької області.
Після закінчення Лісоводського СПТУ працював водієм. Служив в армії. Навчався в Бакинському вищому командному училищі.
З 1968 р. - командувач військовими підрозділами в Групі радянських військ у Німеччині і в м. Полоцьку (Білорусія), начальник штабу батальйону (Сахалінська область, Росія).
У 1978-1981 рр. - слухач Військової академії ім. Фрунзе.
З 1981 р. - начальник штабу танкового полку (м. Кушка, Туркменія).
З травня 1982 р. по грудень 1985 р. - начальник штабу полку, командир полку у контингенті радянських військ в Афганістані, був двічі важко поранений. Після Афганістану - командир полку, начальник штабу дивізії Прикарпатського Військового округу.
У 1989-1991 рр. - слухач Військової академії Генштабу Збройних Сил СРСР. Після закінчення - командир навчальної дивізії (м. Бердичів).
З червня 1993 р. по травень 1995 р. - перший заступник командувача 8-ої танкової армії (м. Житомир).
Народний депутат України другого, третього та четвертого скликаннь.
Нагороджений орденами Червоної Зірки (1983, 1984 р.р.), За службу Батьківщині в ЗС СРСР» ІІІ ст. (1976 р., 1982 р.). Св. Дмитра Солунського III ст. (1999 р., УПЦ МП), Христа Спасителя (2001 р., УПЦ КП), Почесною грамотою Президії ВР СРСР (1985 р.), іменною вогнепальною зброєю (1997 р.). Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002 р.).

Рудик Іван Леонтійович

Рудик І.Л. Рудик Іван Леонтійович народився 1 жовтня 1949 року в с.Басівка Городоцького району Хмельницької області. У 1954 році сім’я Рудиків переїжджає в с.Кузьмин, Городоцького району. З 1954 по 1964 роки Іван Леонтійович навчається в Кузминській середній загальноосвітній школі. У 1964 році навчається у Бучачському сільськогосподарському технікумі, який закінчив у 1968 році. Трудову діяльність Іван Леонтійович розпочав головним зоотехніком в колгоспі «Ленінець», що у с.Олешин Хмельницького району. 1972 – 1981 рр. – керуючий відділенням, директор Хмельницького відгодівельного радгоспу; В 1979 році закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю – „Вчений агроном”. 1981 – 1996 рр. – голова правління колгоспу „Комунар” Хмельницького району (з 1991 року – агрофірми „Проскурів”); В 1986 році закінчив Київський інститут харчової промисловості за спеціальністю – „Технолог м’ясної промисловості”. 1996 – 1998 рр. – народний депутат України; У 1996 році видається книга Івана Рудика у співавторстві із поетом та лінгвіністом Дмитром Брилінським «З людьми і для людей». З 1999 року по даний час – голова наглядової ради відкритого акціонерного товариства „Проскурів”. У 2006 році обраний депутатом Хмельницької обласної ради, член політичної Партії „Україна Соборна” (депутатська фракція "УНП - Україна Соборна").

Слободян Олександр В’ячеславович

Слободян Олександр В’ячеславович Слободян Олександр В’ячеславович народився в 1956 році в с.Іванківці Городоцького району Хмельницької об¬ласті. Дитинство пройшло в селі Іванківці та місті Город¬ку. В 1978 році закінчив Київський технологічний інсти¬тут харчової промисловості, після чого два роки відпра¬цював інженером-економістом на Городоцькому цукро¬вому заводі.
У 1980 році повернувся до столиці і почав працювати на Київському пивоварному заводі №3, де пройшов шлях від інженера до керівника підприємства європейського рів¬ня.
У грудні 1989 року обраний генеральним директором Київського об'єднання по виробництву пива, безалкоголь¬них напоїв та мінеральних вод " Оболонь", у 1993 році — головою правління ЗАТ "Оболонь". З 1998 року — почес¬ний президент ЗАТ "Оболонь".
Народний депутат України 3та 5 скликань Верховної Ради.
Сьогодні ЗАТ "Оболонь" виробляє четверту частину ук¬раїнського пива, десяту частину безалкогольних напоїв та мінеральних вод. Доля продукції "Оболонь" в експорті українського пива нині сягла 82,2 відсотка і охоплює 22 країни світу.
Вражаюча динаміка росту товарної продукції підпри¬ємства: у 2005 році відносно 1991 року тільки по головно¬му заводу "Оболонь" вона зросла на 182 %.
Досягти таких вагомих результатів і здобути широке виз¬нання споживачів стало можливим завдяки незламній си¬лі духу, далекоглядності і громадянській мужності почес¬ного президента ЗАТ "Оболонь" Олександра В'ячеславовича Слободяна.
Як керівник "Оболоні" Олександр Слободян допомагає землякам, нарощуючи виробничі потужності на Хмель¬ниччині. Це — Красилівська "Оболонь". А будівництво потужного Чемеровецького солодового заводу, одного із найбільших у Європі, дасть можливість залучити сільськогосподарські підприємс¬тва і нашого Городоцького району до ви¬рощування високоякісних сортів ячменю. І для виробництва пива. А це — сотні робочих місць і гарантована заробітна плата працівників. Загалом в економіку Хмельниччини вкладено понад 350 млн. грн.
За сприяння Олександра Слободяна у м. Городку розпочато будівництво Укра¬їнської Православної Церкви Київського Патріархату ім. Людмили Чеської, ведеться реконструк¬ція опалення Римо-католицької церкви. Також отримані кошти на ремонт Городоцької районної бібліотеки і на придбання кіновідеопроектора для районного Будинку культури. Бедриковецька та Іванковецька загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів отрима¬ли в дарунок спортивний інвентар, комп'ютерне оснащен¬ня. Окремим сільськогосподарським підприємствам на¬дані безвідсоткові кредити.
Десятки наших земляків працевлаштовані на різних під¬приємствах Акціонерного Товариства "Оболонь". Не від¬мовляє Олександр Слободян своїм городоцьким земля¬кам і у сприянні лікування в столичних клініках, а також у вирішенні інших особистих потреб.

Дралюк Микола Іванович

Дралюк Микола Іванович Дралюк Микола Іванович народився 27 липня 1958 року в с.Горинка Кременецького району Тернопільської області. У 1976 році закінчив Горянську загальноосвітню школу та працював трактористом в радгоспі ім.Котовського с.Горинка у цьому ж селі. З 1976 по 1978 роки перебував на військовій службі в Збройних Силах СРСР. З 1979 по 1985 навчався на лікувальному факультеті Тернопільського медичного інституту. З 1985 по 1986 роки проходив інтернатуру за спеціальності «терапія» на базі Ярмолинецької районної лікарні Хмельницької області. З 1986 року працював лікарем Городоцької центральної районної лікарні. З 1988 року лікар – травматолог, а з 1995 року завідуючий травматологічним відділенням Городоцької ЦРЛ Хмельницької області. 7 вересня 2005 року рішенням сесії Городоцької районної ради переведений на посаду головного лікаря Городоцької ЦРЛ.

Гуменюк Микола Іванович

Гуменюк Микола Іванович Гуменюк Микола Іванович народився 25 квітня 1961 року в селі Новий Світ Городоцького району Хмельницької області. Дитинство пройшло у тому ж селі Новий Світ та в місті Городоку. В 1983 році закінчив Київський медичний інститут імені академіка О.О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа». Гуменюк Микола Іванович після закінчення ВНЗ з 1984 по 1990 роки працював у відділенні технологій лікування НЗЛ інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України на посадах наукового та старшого наукового співробітника, в якому з 1990 року і по даний час продовжує займатися за сумісництвом науковою й лікувально-діагностичною роботою. Гуменюк М.І. зробив значний внесок у вивчення інфузійних медичних препаратів. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю пульмонологія на тему: «Обґрунтування використання інфузійних препаратів на основі сорбітолу і натрію лактату в комплексному лікуванні хворих з хронічним легеневим серцем». З 1984 року самостійно та із співавторами опублікував понад 30 наукових робіт. У 2004 році світ побачила монографія «Інфузійна терапія». 28.01.2008 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеню - доктора медичних наук. Дисертаційна робота на тему: «Обґрунтування застосування інфузійних препаратів па основі сорбітолу та натрію лактату в комплексному лікуванні хворих із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем». З 1994 року - Генеральний директор ТОВ Медичний центр «М.Т.К.». У 1998 році очолив новостворене ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ». З цього часу М.Гуменюк спрямовує усі свої зусилля на організацію і розвиток фармацевтичного виробництва. Йому притаманні висока професійна компетентність, стратегічне мислення і аналітичні здібності. Зарекомендував себе як керівник, який вміє працювати системно та оперативно, спроможний реалізовувати поставлену мету та цілі, розв'язувати складні питання сьогодення. Він володіє собою у стресових ситуаціях, оперативно реагує на нестандарті ситуації. Здатний до самоосвіти. Озброєний новітніми знаннями з підприємницької діяльності та управління персоналом, необхідними для кваліфікованого керівництва трудовим колективом та сучасним виробництвом. Невимушений та комунікабельний у діловому спілкуванні. У стосунках з партнерами, колегами та підлеглими добросовісний і відповідальний. Набутий життєвий досвід, знання та допомога однодумців дозволяють Гуменюку М.І. вдало та з мінімальними втратами для колективу й виробництва виходити із складних ситуацій, обумовлених зміною соціально-економічних та суспільних відносин. Він вміло організував колектив, який динамічно розвивається і є одним із найкращих вітчизняних виробників інфузійних розчинів, лідером за темпами їх освоєння й виробництва. На сьогодні, завдяки значній науково-дослідній роботі та технічному переоснащенню й реконструкції підприємства, ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» виробляє 35 медичних препаратів, 9 - знаходяться на стадії реєстрації. Обсяг виробництва збільшився у 18 разів порівняно з початковим і складає близько 2,5 млн. пляшок на місяць. За цей час створено понад 300 робочих місць, постійно зростає середня заробітна плата працівників. Довіра медиків і пацієнтів до лікарських засобів, що виготовляються фармацевтичним підприємством «ЮРІЯ-ФАРМ», їх висока якість, дозволяє знаходити стабільний попит у споживачів в Україні та 8 країнах СНД. У найближчі 2-3 роки підприємство має намір освоїти нові види продукції та збільшити обсяги виробництва у 1,5-2 рази. Генеральний директор ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» Гуменюк М.І. та очолюваний ним колектив впроваджує системи забезпечення якості як основного «інструменту» управління якістю, що дозволить налагодити випуск медичних препаратів у відповідності з вимогами належної виробничої практики (GМР) та вийти на європейський і світовий ринки. Виробничу, наукову діяльність Гуменюк М.І. плідно поєднує з громадською роботою. Він один із ініціаторів створення Всеукраїнської асоціації виробників інфузійних розчинів України, є її Віце-президентом. Член Асоціації алергологів України. Гуменюк Микола Іванович принциповий і вимогливий до себе та співробітників. Користується заслуженою повагою колективу, фахівців у галузі фармацевтичного виробництва та колег з наукової роботи й практичної медицини. У 2005 році Гуменюка М.І. відзначено Міжнародною нагородою імені СОКРАТА Європейської бізнесової асамблеї (Оксфорд, Англія) за особистий внесок в інтелектуальний розвиток сучасного суспільства та включено до Міжнародного реєстру видатних персоналій сучасного світу.

Соха Володимир Георгійович

Соха Володимир Георгійович Народився 10 грудня 1962р. у м. Городок Хмельницької області в сім'ї інженера-будівельника Георгія Васильовича Сохи га вчителя-філолога Надії Олександрівни Дон¬чак.
Після закінчення Городоцької за¬гальноосвітньої школи № 1, Володимир Георгійович, наслідуючи батька, обкрає професію будівельника. Навчається у Київському інженерно - будівельному інституті.
Трудову діяльність Володимир Соха розпочав провідним інженером Мостобудівного тресту у м.Рига. Після розпаду Радянського Союзу створив у Ризі будівельну компанію «Росса». Наступним кроком зростання у професійній кар'єрі Володимира Георгійовича стала будівельна компанія Lattех, яку він очолив у 1992 р.
У 1997р. В.Соха повертається в Україну і вирішує з допомогою міжнародного концерну «Хенкель» розпочати виробництво сухих будівельних сумішей «Сегеzit і Thomsit», шпалерною і монтажного клею, герметиків. Протягом наступних десяти років компанія «Хенкель Баутехнік Україна», яку очолює В. Соха, споруджує в Україні чотири заводи по виробництву сухих будівельних сумішей у містах Київ та Харків.
В.Г.Соха - лауреат Державної премії України в області науки і техніки, автор книги «Матеріали і технології в сучасному будівництві», номінант академічних рейтингів «Золота фортуна», «Людина року».
Володимир Георгійович знаний меценат і благодійник. За доброзичливість і милосердя Папа Римський у березні 2004 року нагороджує його орденом «Золотого Хреста Петра і Павла». За допомогу у будівництві і реставрації Храмів України В.Соху в цьому ж році нагороджено орденом Святого Володимира Української Православної Церкви.

Глусь Алла Сигизмундівна

Глусь Алла Сигизмундівна Алла Сигизмундівна Глусь (Макарова) – генеральний директор підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff»» - флагману української харчової промисловості.
Народилася Алла Сигизмундівна 9 вересня 1953 року у м.Бершадь Вінницької області. З 1954 (у однорічному віці) – 1971 роки проживала у м.Городок Хмельницької області, де провела свої дитячі та роки юності, отримала середню освіту у Городоцькій середній школі № 1.
Закінчила планово-економічний відділ Хмельницького кооперативного технікуму, Київський торгово-економічний інститут та Київський Міжнародний інститут бізнесу.
Свою долю пов’язала із Немирівським лікеро-горілчаним заводом, пройшовши усі службові сходини : від бухгалтера, економіста, начальника планово-економічного відділу, заступника до генерального директора ДП УГК «Nemiroff».
Очолювана нею компанія «Nemiroff» - один із найбільших світових виробників з алкоголю, чия продукція поставляється у 72 країни світу. Асортиментний портфель продуктів під міжнародним брендом «Nemiroff» нараховує 28 позицій і постійно оновлюється.
Не забуває Алла Сигизмундівна і за рідну Городоччину, адже її характер, сумління, організаторські здібності, моральні чесноти формувались на теренах цього прекрасного подільського краю.
Окремі православні та римо-католицькі церкви району отримали значну фінансову допомогу від неї, як і чимало хворих городоччан, маленьких дітей на лікування.

Ковальчук Олександр Володимирович

Ковальчук Олександр Володимирович Ковальчук Олександр Володимирович народився в с.Клинове Городоцького району Хмельницької області. У 1989 році пішов у перший клас Клинівської ЗОШ, яку закінчив в 1999 році. Під час навчання в школі в 2001 році здобув перше місце на районній спартакіаді з легкої атлетики. В 2001 році поступив на факультет фізичної культури Кам’янець-Подільського державного університету. Під час навчання в університеті 24 лютого 2002 році отримав перше місце у чемпіонаті області по кікбоксінгу, а 29 квітня 2002 року виграв відкриту першість із боксу в м. Кам’янець-Подільський. 21 грудня 2002 року зайняв перше місце на чемпіонаті області з рукопашного бою за версією «Панкратіон з обмеженням». В подальшому протягом трьох років виборював призові місця на обласних турнірах і відкритій першості Чернівецької області. У 2003 році вперше виступив на Чемпіонаті України серед студентів і 9 квітня 2004 року в м.Харків на Кубку України посів ІІІ місце. У червні 2006 року отримав ступінь магістра. В жовтні 2006 року брав участь у Чемпіонаті світу, що проходив у м.Ялта і посів почесне ІІІ місце. В 2007 році в результаті отриманої травми змушений був призупинити заняття спортом на 2 роки. З 2005 року займався тренерською роботою у м.Городок. З 2008 року по даний час працює тренером з боксу в СК «Епіцентр К» м.Городок Хмельницької області.

Петришен Руслана Олександрівна

Петришен Руслана Олександрівна Петришен Руслана Олександрівна народилася 30 травня 1992 року в м.Городок Хмельницької області. Під час навчання в спортивній школі Руслана зарекомендувала себе як здібна учениця, вимоглива до себе, працьовита, вольова, не дозволяє собі безпідставних і безпричинних пропусків тренувань. Всі завдання, які ставляться перед спортсменкою виконує сумлінно. Має вольові риси характеру. Вміє самоорганізуватись, ставити перед собою мету. Навчання в Городоцькій гімназії та дитячо-юнацькій спортивній школі поєднувала з 1999 року. Протягом усіх років тренувань Петришен Руслана Олександрівна була і залишається переможницею або призером міських, районних, обласних змагань. Петришен Р.О. являється членом збірної команди області з вільної боротьби. У 2005 році в м.Бровари Руслана Петришен посіла ІІІ місце на Першості України, а у 2007 році показала досить високі спортивні результати у м.Євпаторія та м.Скадовськ, що у Криму та виборола також почесні два ІІІ призові місця за, що їй було присвоєно спортивне звання «Кандидат у майстри спорту». В 2008 році в м.Хмельницький у Першості України посіла ІІ місце. Тут її помітили тренери Броварського Училища фізичного виховання та запросили її на навчання, на що погодилася. Навчаючись у Броварському училищі фізичного виховання, Руслана Петришен посіла ІІ місце на Кубку України і виконала нормативи, передбачені для присвоєння спортивного звання «Майстер спорту України». В жовтні 2008 року в республіці Білорусь отримала ІІ місце на Міжнародному турнірі з вільної боротьби, а в січні 2009 року на Міжнародних змаганнях з вільної боротьби, які проходили в м.Москві, здобула почесне ІІ місце. У 2009 році Р.Петришен у м.Херсон виграла «V Юнацькі Ігри України», здобувши путівку у збірну України і на даний час готується до змагань на Першість Європи. 21-26 липня 2009 року на Чемпіонаті Європи з вільної боротьби у Сербії вона виборола П місце.

Літвінчук Вікторія Сергіївна

Літвінчук Вікторія Сергіївна Літвінчук Вікторія народилась 13 жовтня 1998 року у м.Городок Хмельницької області. Свою пісенну кар’єру розпочала у 4-річному віці на музичному конкурсі у Городоцькому будинку культури. У 2004 році отримала ІІІ премію на міжнародному конкурсі «Зірковий Крим» в м.Ялта. У 2006 році отримала три перші премії на : Всеукраїнському пісенному фестивалі «Молода Галичина» (м.Новояворівськ, Львівської області), «Різдвяні дзвіночки» (м.Червоноград, Львівської області), Пісенному конкурсі «Перлинкове намисто» (м.Дунаївці, Хмельницької області). У 2007 році отримала першу премію на Всеукраїнському пісенному фестивалі «Пісневий сад» і є учасницею третього туру Всеукраїнського пісенного фестивалю «Крок до зірок». На даний час Літвінчук Вікторія учениця 4-го класу Городоцької загальноосвітньої школи № 4, навчається у 2-му класі музичної школи (клас фортепіано). Крім того, проходить навчання у Хмельницькому в дитячому телевізійному агентстві (клас вокал). У серпні цього ж року юна співачка посіла першу місце та виборола гран у вокальному конкурсі ХІ Всеукраїнського благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські ігри» у м. Складовську Херсонської області.

Скачати пісню у виконанні Літвінчук Вікторії можна тут (Winamp media file - 2,68 Мб)

Скачай пісню

!!! Городоцька районна рада, 32000, Хмельницька область, м. Городок, вул. Шевченка, 20, тел. 3-28-17, факс 3-10-64, web-сайт : www.rgorodok.km.ua, E-mail : rayrada2011@gmail.com !!!

З різних питань звертатися по E-mail: rayrada2011@gmail.com О.П.Зелінська
Сайт створений в 2008 році. Web-дизайнер Savchenko A.V.
 Сторінка web-дизайнера для замовленя послуг 


META-Ukraine Городоцька міська рада Site Banner www.rgorodok.km.ua